World Crisis

"На погляд із західних столиць, надто легко розглядати процес над Юлією Тимошенко як ще один приклад пострадянського переслідування. Насправді ж існують серйозні запитання стосовно її дій на посаді, які виходять далеко за межі поширених у регіоні корупційних схем", - так починає свою статтю в International Herald Tribune професор права лондонського City University Алан Райлі.
Автор відразу ж висловлює рекомендацію країнам, які найгучніше закликають припинити процес: замість того, щоб вимагати припинення процесу, Вашингтон і Брюссель повинні наполягати на більшій відданості Києва принципу верховенства права; і скористатися для цього переговорним процесом щодо посиленої Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом.

Згубна угода

Алан Райлі, який спеціалізується також на міжнародному законодавстві, що регулює енергетичні контракти, далі глибше аналізує газові угоди 2009 року:

"Хоча сумнівні політичні і комерційні схеми є великими проблемами для української політики в цілому, газова угода 2009 року, підписана Тимошенко і Путіним, завдала інтересам України виняткової шкоди... Угода запровадила дуже високу базову ціну за газ $450 за тисячу кубометрів; жорсткий режим оплати, який - у разі можливого дефолту - міг змусити Україну оплачувати газ авансом; дуже суворі вимоги щодо обсягів закуповуваного газу, що змусили Україну платити за газ, який вона ніяк не могли спожити; і жодних зобов'язань щодо обсягів постачань з боку Газпрому (тож Газпром міг безкарно скоротити обсяги газу для України)".

Причини невідомі

Проаналізувавши наслідки газових угод 2009 року для української економіки, Алан Райлі пише, що незрозумілі причини, з яких Юлія Тимошенко погодилася на цю односторонню угоду. Її опоненти і прихильники наводять дуже різні пояснення.
Згідно з версією нинішньої влади, мовиться в статті International Herald Tribune, невигідні угоди Тимошенко підписала, щоб закрити давню справу з її колишньою фірмою "Єдині енергетичні системи України" і російським міноборони. Інша владна думка полягає в тому, що угоди були підписані, аби забезпечити їй підтримку Росії на президентських виборах.

А прихильники Тимошенко кажуть, що вона керувалася потребою забезпечити безперервне надходження газу в зимові місяці. Щоправда, зауважує автор, незалежні оглядачі запитують, чому вона не закликала тоді Вашингтон і Брюссель допомогти вибивати з Москви кращу угоду?

Угода з ЄС - стимул

Нині Брюссель і Київ завершують опрацювання так званої глибокої і всеосяжної Угоди про зону вільної торгівлі. У низці столиць ЄС і Вашингтоні лунають заклики призупинити підписання угоди, щоби змусити Київ припинити кримінальне переслідування Тимошенко. Але на думку автора, хоча Захід правильно робить, коли реагує на переслідування будь-якого політичного лідера в колишніх радянських країнах, він має зосередити більшу увагу не на окремих особах, а на поліпшенні верховенства права в Україні.
"Брюссель, замість того, щоби погрожувати призупиненням переговорів про торговельну угоду, мав би разом із Вашингтоном використати справу Тимошенко для посилення верховенства права в Україні. Брюссель, за підтримки Вашингтона, повинен додати до пакету документів у межах переговорів про УЗВТ окрему угоду про верховенство права", - зазначає Алан Райлі.

Автор завершує свою статтю тим, що справа Тимошенко не повинна стати на перешкоді Угоді про зону вільної торгівлі: надто багато зусиль пішло і з боку Європейського Союзу, і з боку України на її завершення.

Київ вистояв перед величезним тиском Москви, яка вороже налаштована до торговельної угоди з ЄС і наполегливо переконує Київ вступити у власний митний союз. Тож замість припинити переговори і не залишити Києву іншого вибору, окрім як вирушити в бік Москви, Захід повинен зробити все, щоб запровадити в Україні європейські стандарти.

www.bbc.co.uk

crisismir.com